ну скажем не населения а конкретно человека.. няню можно найти если есть достаточно средств
но вопрос в другом что воспитывать ребенка бедет чужой человек.. пусть даже он золотой..
когда психика ребенка окрепнет его уже можно подвергать влиянию сторонних людей
но делать это следует постепенно.. да и мать (хорошая) по природе своей впервую очередь думает
о ребенке .. скажем так что муж уже на втором месте после рождения ребенка.. и подсознательно
и мать и отец ребенка это в равной степени понимают.. (бывают конечно отклонения и исключения
но не будем их рассматривать) все веду к тому что мать которая "любит" своего ребенка без кавычек
будет и сидеть с ним и кормить и убирать.. это природа.. человек конечно существо разумное но
он тоже биологическая еденица а в природе так заведено..
тут женщина решает что она выбирает любовь к ребенку или удовлетворение своих амбиций и
трату времени на то чтобы себя реализовать доказать равенство с мужчинами..
в таких случаях эта женщина не готова стать матерью.. либо у нее какието комплексы..
но из любой ситуации есть выход выхода нет только из могилы.. просто ей нужен муж домосед.

вывод

очень подразумевал что позвучит словосочетание могу/делаю последние лет 7 сам себя обслуживаю ..

относительно тех кто хочет жить совместно просто нужно решить что для вас главнее стирка или человек
точнее то на что вы готовы пойти ради человека.. тут уже все зависит от личных амбиций и способностей.

нетогайте вы эту статистику просто раз вы установили для себя "приемлемую планку требований"
смотрите подходит ли человек под ваше мнение "о прекрасном" и ненужно раздувать из мухи слона.
относительно мужчина на работе женщина по дому.. если женщина зарабатывает больше мужчины
то можно дать ей возможность это сделать.. а вообще существуют ясли неполный рабочий день и прочие
вещи.. возможно прозвучит "-ребенка в ясли?!"
так чегоже вы хотите.. всегда можно найти компромис главное чтобы требования были реальными..

у каждого своя правда.. человек такой какой он есть.. если он такой значит он таким был изначально
если комуто залило глаза гормонами а потом через 10 лет он прозрел да позно ..
то тут кто ему лекарь что он не видел с кем вступает в брак.. ?

а обижаться на весь мир и принимать позицию .. жить можно всю жизнь и одному
а забеременеть и в больнице как минимум старшная позиция..

не нужно никого никогда обвинять у каждого свои недостатки нужно либо с ними смирится либо это человек вам не подходит
и ненужно никого менять и считать себя совершенством.. научитесь относиться как минимум снисходительно к людям..

кто сказал что легко найти человека с которым можно прожить всю жизнь?

брак

Сьогоднішнє суспільство набагато м'якше відноситься до юридично неоформленным
бракам, ніж років десять тому. Та і цивільний брак частенько
вважається вільнішим, ніж законний. Але біля кожної медалі є і
оборотна сторона. Так і вільний союз тримається не лише на любові, але
і на відсутності прав і зобов'язань.

Психологічні...
ДЛЯ багатьох цивільний брак - в деякому роді тренування перед браком
зареєстрованим: люди просто живуть разом, звикаються, і тоді
оформляють стосунки "як годиться". Напевно, в цьому є і свої плюси.
Все-таки краще спробувати пережити хропіння улюбленої людини і його пізні
повернення з роботи, чим бігати стометрівку від Загсу до суду.

Врешті-решт, цивільний брак у будь-який момент можна перетворити на
законний, навпаки ж зробити значно складніше.

Головний аргумент прибічників незареєстрованих стосунків - яка, в
єства, різниця, поставили вам про вашу любов штамп в паспорті або
немає?! До того ж, якщо раптом "любов не вийшла", можна у будь-який момент
розірвати стосунки, ні перед ким не звітуючи.

З іншого боку, цивільні браки не дають відчуття надійності і
непорушності. І під час сварок, які трапляються в кожній сім'ї, муж або
дружина можуть запросто нагадати своїй половині: "А хто ти мені є?"

...і юридичні
І ВСЕ-ТАКИ цивільний брак - проблема більше юридична, ніж
психологічна. Якщо ваш цивільний чоловік, не приведи бог, попаде під
машину, ви не зможете залишити собі навіть його галстук на пам'ять. Все
відійде до його юридично оформлених спадкоємців.

Ще одну каверзу такого браку виявили мої друзі, які так і не
розписалися, хоча їх синові вже 5 років. В кінці літа папа намірився
відпочити з сином в Іспанії, мама з ними не їхала, оскільки була
поглинена роботою. Оформляючи документи для візи, папа сильно задумався
що написати йому в графі "сімейний стан". Що з того, що він
вважає себе одруженим, - в посольство йому необхідно представити
свідоцтво про шлюб. Або свідоцтво про розлучення. Інакше виникають
великі сумніви: звідки у нього дитя і чи можна їм вирішити виїзд
кордон? Питання цей, на щастя, вирішився благополучно, але батькову
упевненість в тому, що він - одружена людина, сильно поколивали.

А якщо ви вирішили розвестися? В разі традиційного браку процес
розлучення відбувається в суді. І там, грунтуючись на законі, неупереджений
суддя допомагає людям розійтися цивілізований, відстоюючи інтереси дітей і
кожного з подружжя. "Цивільне" ж розлучення багате великими
складнощами.

А як ви відноситеся до цивільного браку?

идилия

Вона: Дорогою, я повинна тобі щось сказати...
Він: (зацікавлене мовчання)
Вона: Знаєш... Я закохана.
Він: (насторожене мовчання)
Вона: Ні, не в тебе.
Він: (жалюгідне мовчання)
Вона: Так... Але я не шкодую про це!
Він: (осуджуюче мовчання)
Вона: Ти, напевно, хочеш знати, хто це?
Він: (ствердне мовчання)
Вона: Це Саша.
Він: (обурене мовчання)
Вона: Ні, не подумай, не той Саша, який твій друг дитинства. Справа в
тому, що... Це взагалі не чоловік...
Він: (нерозуміюче мовчання)
Вона: Це... наша сусідка.
Він: (приголомшене мовчання)
Вона: Так! Я люблю її, і вже давно.
Він: (зневажливе мовчання)
Вона: Саша теж любить мене...
Він: (гидливе мовчання)
Вона: Так, я знала, як ти до цього віднесешся...
І все одно вирішила, що більше не можу приховувати це від тебе...
Він: (принизливе мовчання)
Вона: Адже ти не станеш перешкоджати нашим відчуттям?
Він: (зловісне мовчання)
Вона: Саша - дивна людина! Вона така добра, щедра...
Він: (глузливе мовчання)
Вона: А ти... Ти давно вже не робиш мені жодних дарунків, Нікуди не
водиш!
Він: (сварливе мовчання)
Вона: Не говори зі мною таким тоном!
Він: (знервоване мовчання)
Вона: Господи, ну що за черства людина попалася мені в муж! Сухар!
Він: (злісне мовчання)
Вона: Товстошкіра істота! Ти завжди думав лише про себе!
Він: (ненавидяче мовчання)
Вона: Ти ніколи мене не любив!
Він: (сумне мовчання)
Вона: Ти зраджував мені направо і наліво!
Він: (протестуюче мовчання)
Вона: Гад! Негідник! Козел!
Він: (ображене мовчання)
Вона: Алкоголік чортовий! Десять років свою горілку жер, а я все терпіла!
Він: (тактовне мовчання)
Вона: Ти мені все життя поламав! Ну чому я не вийшла за Сидоренко? І
правильно мені мама говорила...
Він: (саркастичне мовчання)
Вона: Господи, який же я дуркою була!
Він: (красномовне мовчання)
Вона: Знущаєшся?! Ну все, хватит! Дістав! Я від тебе вирушаю!
Він: (перелякане мовчання)
Вона: Так, вирушаю! Сил моїх більше немає!.. Цей сарказм!.. Ці твої вічні
кепкування! Набридло!
Він: (благальне мовчання)
Вона: Що, не подобається? Злякався? Те-то ж...
Він: (тужливе мовчання)
Вона: Гаразд, не страждай... Так і бути, залишуся поки що з тобою.
Він: (полегшене мовчання)
Вона: Цінуй мою доброту, нероба.
Він: (вдячне мовчання)
Вона: Гаразд, гаразд, лицемір. Ось що... Я повинна дещо сказати тобі про
Сашу...
Так от... У неї муж алкоголік. Так... Він давно вже міцно п'є...
Він: (злорадне мовчання)
Вона: Так... Але вона все терпіла... А зараз він став розпускати руки, і
Саша від нього пішла... А я з тобою залишилася, відміть! А вона пішла... У
загальному, їй зараз ніде жити.
Він: (співчутливе мовчання)
Вона: Вона поживе деякий час у нас, добре? Вона і її мама...
Він: (нецензурне мовчання крізь зуби)
Вона: Та не кип'ятися ти, вони зовсім трохи місця займуть! З їх-то
зростанням...
Він: (трагічне мовчання)
Вона: Ну ось, бачиш, милий! Тобі і заперечити нічого. Я ж говорила, ти.
Завжди розумів мене, як ніхто інший!
Він: (непритомне мовчання)
Вона: Все буде відмінно! Я вже придумала, як ми розмістимося. Саша буде
спати у мене, а її мама тут, на канапці. Бачиш, як зручно
виходить!
Він: (гробове мовчання)
Вона: Ну, не дмися! Ось побачиш, Саша славна! І про тебе вона лише завжди
хороше говорила! Жаліла навіть, що її чоловік не схожий на тебе...
Він: (мертве мовчання)
Вона: Да-да, так і сказала! І знаєш, милий... Послухала я Сашу і
адже подумала скільки проблем могло відразу вирішитися, якби весь муж
раптом стали такими, як ти... багатими, німими і паралізованими...

В данном случае не спрос рождает предложение, а наоборот. Первая десятка аплоадеров не очень-то сильно тяготит к выкладыванию порно, но, тем не менее, трафф зарабатывает ого-го.
Ну да Бог с ним, я уже говорил, что вопрос не в том, удалять порно или нет. Это и без нашего внимания решится, все-таки у нас только один овнер. Вопрос в том, насколько правилен такой ажиотаж вокруг порно. Насколько логично позволять трекеру и форуму мариноваться в таком обилии крамолы. И, в первую очередь, что сделать, чтобы все те, кто пришел исключительно за порно, кого за такой широтой ума ничего больше не интересует вернулись туда, откуда вылезли.

Нет, вы не подумайте, я ж не до такой степени сволочь. Я не против всех, не мню себя тем кем мнить не стоит, я уже очень долго не делал никому хуже чем ему было, напротив даже помочь пытаюсь часто всем кто этой помощи просит и заслуживает. И плохого обо мне могут сказать только те, кто сам не так уж и хорош.
И против порно я ничего не имею - у самого 10% закачек и есть порно, правда, качал не для себя, что даже удивительно. Просто Карфаген должен быть разрушен. И все тут.

Порно - бич или спасение?
« Ответ #14 : 27 Июля 2007, 23:28:54 »
ПроцитироватьЦитировать
Насчет того, чтобы куда-то идти и что-то там покупать - должно быть доступно все. Это бесспорно. Но должны быть и рамки.
Вопрос не в востребованности, как раз наоборот. Кто-то выложит хороший фильм и его скачают трижды, а кто-то выложит порно и его скачают три сотни раз... смотреть тошно. Я уже говорил о своем отношении к массам. Особенно если эти массы являются каловыми. И логика для меня проста - не будет порно и эти массы уйдут назад в Насси и будут тихонько дрочить там.
Да, реального объяснения тому что я хочу убрать порно с трекера я придумать не смогу (вернее, не буду придумывать на этот раз), поэтому этот вопрос вынесен на голосование умных людей. Не на то, что прилемлено и где надо просто кликнуть по варианту ответа, а на то, где задав вопрос и на него отвечают. Аргументированно, замечу.
В конце, правда, все равно будет так как Доннушко скажет, так что это так - софизм чистой воды.